Діти в родині Кравчуків зазнали злиднів сповна. Колись були записані та опубліковані спогади Василя Івановича:

«Мені ледве минуло 4 роки. Та все ж пам’ятаю, як важко було татові і мамі, та й всім нам. Який голод та нестатки переживали люди у той час. У 1933 році народився мій менший брат Володимир. Яка то була радість, коли до нас прийшли сусіди на родини і хтось із них приніс справжніх коржів. Які ж то були ласощі, оті чорні житні коржі. Ми б їх з’їли відразу, але мама поділила на декілька днів. Картоплю того року садили вічками. Але хтось і ті вічка повидирав. Батько по ночах стеріг корову, а після того став стерегти ще й город і невдовзі спіймав злодія. Ним виявилася немічна стара баба Нощьнючиха. Вона наважилася на таке, бо з голоду помирав її онук. Батько ніяк не хотів їй це прощати, але мама умовила його. Сказала, що їм ще тяжче, ніж нам.

Я ніколи не забуду нашого голодного дитинства і того, як батьки докладали всіх зусиль, щоб ми вижили.&raqu ... Читати далі »