З історії медицини
До 100 – річчя Ізяславської лікарні
В 2015 році виповнюється 100 років від тоді, як була побудована Ізяславська повітова лікарня. На даний час це приміщення використовується як хірургічне відділення Ізяславської центральної районної лікарні і вважається пам’яткою архітектури місцевого значення.
Досліджуючи матеріали Державних архівів, можна знайти чимало цікавого з історії медицини нашого міста та району. Наведемо в статті лише окремі факти та описи.
Стан медицини кінця 19 ст. досить детально був проаналізований на Першому з’їзді сільських лікарів Волинської губернії, який проходив в Житомирі в жовтні 1898 г. (До речі, перша сільська лікарня на Волині була відкрита в 1888 р., а в 1890 р. функціонували вже 24 лікарні.) Для того, щоб лікарі запропонували свої питання для розгляду та надіслали виступи, запрошення були розіслані до 1 вересня.
Головою з’їзду був лікарський інспектор Брунс Г.Ф., він в своїй доповіді відзначив, що сільські населені пункти не забезпечені медициною на належному рівні. Люди помирають майже завжди до отримання медичної допомоги. Більшість лікується у знахарів…Часто лікарі приїжджають без ліків і чекають, поки волосні правління їх куплять. Хворий не їде в лікарню, бо не знає, чи застане там лікаря, який на декілька днів може виїхати на віддалену територію своєї дільниці.
На засіданні виступали і сільські лікарі від Заславського уїзду Горощенко і Чайковський, вони розповіли про жахливий санітарний стан на їх дільницях. Крім того, Горощенко зауважив, що в 1897р. в селах Барбаровці, Радошівці і Голиках була сильна епідемія через те, що батьки відмовились щеплювати дітей.
Архівні документи чітко вказують, що не зважаючи на багато проблем та недоліки, медицина розвивалась, збільшуючи свої можливості, кількість лікарів та лікарень. Порівняємо кількісний стан на Волині 1913 і 1922 років.
|
|
1913 |
1922 |
|
Лікарень |
41 |
53 |
|
Амбулаторних лікарень |
25 |
69 |
|
Лікарняних ліжок |
999 |
1859 |
Але, нажаль, забезпеченість медицини залишалась на низькому рівні. Знаходимо опис Ізяславської лікарні за 1923 р., з якого розуміємо, що не всюди були навіть виключателі та електричні патрони. Деякі приміщення не мали зовнішніх дверей. Всі побудови потребували капітального ремонту.
Однією з головних проблем була відсутність приміщень для відділень. З доповідної записки в 1935 р. голові Ізяславського райісполкому від зав.райздраввідділом Юрченка розуміємо, що не було де розмістити дитяче відділення. Він пропонує взяти приміщення єврейського дитячого будинку, який знаходився там, де до 1922 р. була інфекційна лікарня. Пізніше, в 1936 р., Юрченко звертається з проханням до президії Заславського РВК, щоб звільнили помешкання, які прилягають до лікарні, громадян Вишінського, Грабовського, таким чином створити медичне містечко.
Низький рівень життя, антисанітарія, незадовільне медичне обслуговування населення призводили до постійних інфекційних захворювань.
У «Врачебно-санитарной хронике Волынской губернии» за квітень 1915 р. знаходимо показники по Ізяславському уїзду:
|
Хвороба |
Кількість хворих в Волинській губернії |
Кількість хворих в Ізяславському уїзді / померло |
|
Скарлатина |
346 |
38/7 |
|
Дифтерія |
643 |
71 |
|
Кір |
205 |
10 |
|
Коклюш |
185 |
20 |
|
Тиф |
806 |
81/6 |
|
Тиф черевний |
730 |
56/2 |
|
Тиф мішаний |
71 |
1 |
|
Туберкульоз |
1695 |
123 |
Наводимо дані по шкіряних та венеричних захворюваннях лише за червень 1922 р.:
|
Хвороба |
Ізяславська лікарня |
Плужанська амбулаторія |
Волосна Ізяславська дитяча лікарня |
Кунівська дільнича лікарня |
|
Сифіліс |
226 |
11 |
|
8 |
|
Чесотка |
270 |
7 |
18 |
25 |
|
Лишай |
23 |
37 |
5 |
6 |
|
Екзема |
105 |
7 |
4 |
1 |
|
Парша |
17 |
|
|
|
|
Сікоз |
1 |
|
|
|
|
Волчанка |
6 |
2 |
|
|
|
Проказа |
|
|
|
|
|
Інші шкіряні |
72 |
|
|
8 |
Постійними були в цей час і більш важкі інфекційні хвороби, такі, як тиф. Наприклад, поступило з 1.01.23 по 7.01.23 по Білогородській дільниці: тиф висипний – 1, тиф черевний -1; по Плужанській дільниці: тиф поворотний - 2, всього захворіло з початку епідемії 211 чол.; по Кунівській дільниці: дифтерія - 2, висипний тиф – 2. З 1.02.23 по 1.03.23 по Ізяславській дільниці: тиф висипний - 8, тиф поворотний - 16.
Чимало інфекційних хворих і в післявоєнні роки. Знаходимо за січень 1947 р.: в лікарню Ізяслава поступило 120 чол., з них туберкульозних – 3, хірургічних - 35, гінекологічних – 6, терапевтичних - 25, інфекційних - 24, венеричних-10, родильних - 12, дитячих - 5. До речі, серед 243 оглянутих жінок в 1947 р. виявлено хворих на рак – 3.
Велика увага медицині стала приділятись в повоєнні роки. По звіту Ізяславської рай.лікарні, в 1945 р. там працювало 76 працівників. По звіту рай. поліклініки (Ізяслав, вул.Леніна), в 1946 р. штат - 18 лікарів (15 жінок), з них - 1 зубний. Головний лікар Шпильфойгель. На 1.01.1947 медично-санітарних закладів в місті – 5, працівників – 121,
в селах – 4, працівників – 30. В районі 23 лікувальних одиниці, 7 в Ізяславі, 16 в селах. Лікарні - 2, міська амбулаторія – 1, жіноча консультація -1, санстанція - 1. Фельдшерсько-акушерських пунктів - 8, колгоспних хат - роділок – 4. Всього медичного персоналу - 180, лікарів -17 (без зубних), зубних - 2, середнього медичного персоналу - 81, молодшого медичного персоналу - 46, робочих - 34.
З кожним роком зростала кількість дільничних лікарень (Плужне, Тернавка, Клубівка, Білогородка, Ліщана, Кунів), фельдшерсько-акушерських пунктів, родильних будинків, по селам відкривали нові лікувальні корпуси, аптечні пункти, встановлювали технічне обладнання.
В місті та районі працювала велика кількість медичного персоналу, багатьох з них за їх професіоналізм та добре серце згадують добрим словом і досі.
Сьогодні медицина на Україні переживає дуже важкі часи. Але люди працюють, не зважаючи на низькі зарплати та відсутність належних умов, рятуючи наше життя та здоров’я. Саме вони у важкі хвилини заходять у наші домівки та є нашою єдиною надією, надією на порятунок.
Матеріал підготувала директор музею Л.Левицька