Цьогоріч відзначаємо 460 років від початку перекладу Двірецько-Пересопницького Євангелія зі старослов'янської церковної мови на сучасну українську мову середини XVI ст. Почалась робота над перекладом в серпні 1556 року в с. Двірець у Свято-Троїцькому монастирі, а завершилась  у вересні 1561 році в Різдвяно-Богородицькому монастирі в м. Пересопниця.

Ідея створення канонічного церковно-службового Євангелія в перекладі на "просту" мову зародилося в середовищі близькоспоріднених магнатських сімей князів Заславських, Гольшанських і Чарторийських, які були віддані православ'ю.

Анастасія Юріївна Заславська (Гольшанська) стала фундатором і взяла на себе всі матеріальні витрати по створенню Євангелія.

Протягом серпня-вересня цього року в Ізяславському районному історико-краєзнавчому музеї діє виставка наукової літератури, присвяченої дослідженню Пересопницького Євангелія та православним віруванням. Працівники музею проводять тематичні лекції та уроки-дослідження на тему: «Двірецько-Пересопницьке Євангеліє – видатна пам’ятка української національної культури».

Протягом цього часу в музей завітали делегація вчителів міста Шепетівка, учні Ізяславської ЗОШ №5, Ліщанської ЗОШ та учні Шепетівської ЗОШ №8.

Відвідувачі дізнаються багато цікавого не лише про Євангеліє, але й про членів родин Гольшанських, Заславських та Чарторийських.

Наприклад, серед 16 українських імен небесних Покровителів є ім'я однієї з сестер Анастасії Юріївни - це свята діва Юліанія, княгиня Гольшанська. Зять Анни Заславської-Чарторийської Василь Загоровський, якого стратили татари в 1577 році, є автором культурно-історичної пам’ятки української літератури «Духовний заповіт». Та багато іншого.